Щоденне зведення

Ключові висновки

• Росія розпочала нову нічну хвилю атак безпілотниками по Києву та навколишніх областях (31 жовтня); Повітряні сили ЗСУ фіксували реактивні БпЛА в Полтавській, Сумській, Харківській областях та кількох районах Києва — це сталося одразу після обстрілу 113 безпілотниками та балістичними ракетами попередньої ночі, внаслідок якого загинули щонайменше 14 людей у Дніпрі та двоє підлітків у Чернігові.
• Кампанія далеких ударів України дала підтверджені результати: супутникові знімки (6 джерел) підтвердили знищення двох Су-34 на аеродромі Мариновка ракетою «Нептун»; ракети Storm Shadow уразили оборонний завод у Єльці Липецької області; а українські безпілотники завдали удару по Новокуйбишевському НПЗ «Роснефти» в Самарській області, причому віцепрем'єр РФ Новак підтвердив удари по трьох НПЗ та одному хімзаводу.
• Держдепартамент США схвалив продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 за програмою FMS на суму $2,1 млрд (підтверджено 39 джерелами), однак Зеленський попередив, що постачання може зайняти «роки» — а не цю зиму, що викликає гострі занепокоєння щодо стійкості протиповітряної оборони в найближчій перспективі на тлі прогнозованого масованого російського ракетного удару.
• Дипломатичні зусилля активізуються, але залишаються фрагментованими: тристоронні переговори між Росією та США в Абу-Дабі плануються на листопад; Україна запропонувала пряму зустріч Зеленського та Путіна через фінських і норвезьких посередників; а спецпосланці США Віткофф та Кушнер, за повідомленнями, погодилися, що E3 (Велика Британія, Франція, Німеччина) представлятимуть Європу на мирних переговорах — тоді як Пентагон окремо чинив тиск на балійських союзників по НАТО з вимогою пом'якшити антиросійську риторику.
• Тиск адміністрації Трампа на Литву з вимогою відкрити порт Клайпеди для експорту білоруського калію в обхід санкцій ЄС свідчить про поглиблення трансатлантичного розколу щодо дотримання санкцій проти Білорусі та Росії, причому європейські посадовці категорично відхилили цю вимогу.